Якою стане площа перед ОДА. Частина 1: передпроектний етап

Стаття написана у співавторстві з колегами із студії ландшафтної архітектури KOTSIUBA
та художниками Святославом Келимом-Золотайко, Нато Мікеладзе

Коротка передісторія

Не хочеться в черговий раз детально переказувати всю попередню історію. Вона почалася практично одразу після закінчення Революції Гідності: як це часто буває, спочатку стихійно і похапливо, а вже по ходу процесу набуваючи осмисленої форми. Саме про це і буде дана стаття у трьох частинах – як ми з колегами та однодумцями намагаємось вплинути на цей процес у межах власних можливостей та тих обставин, які диктує доля.

За весь час відбулося 3 конкурси на меморіалізацію подій Революції Гідності. Перші два визнали недійсними, до речі, у першому наша команда також перемогла, у другому ми не брали участь. Потім після довготривалої роботи та домовленостей був організований 3 конкурс на якісно новому рівні, зокрема порівняно з попередніми. У третьому конкурсі наша проектна ідея здобула перше місце. Це стало приводом для замовлення проекту реконструкції площі Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації у листопаді 2017 року.

На сьогодні основна частина роботи над проектом зроблена і ми хочемо розповісти про проект, зокрема пояснити ті чи інші рішення, а також розказати про різні аспекти робочого процесу.

Передпроектний етап

Ще на етапі участі в архітектурному конкурсі командою були проведені урбаністичний аналіз території, ряд емпіричних досліджень (хто користується, як, у якій кількості, потенціал) та глибинних інтерв’ю і навіть малесеньке онлайн-опитування. Проте всі вони, по-перше, виконувалися в рамках концепту, а не повноцінного проекту, по-друге, не були достатньо деталізованими. Тому робота почалася із розробки дуже детального неформального плану та технічного завдання, яке включало як суто технічні пункти, які стосувались самого проекту, так як і всі організаційні роботи, їхню етапність. Цей був список із купою невідомих, основними з яких були:

  • чого, яких даних не вистачає для розробки проекту;
  • обмеження, умови, нові умови (ЦНАП);
  • як знайти альтернативу штучній воді, зберігши дві основні ідеї конкурсного концепту: «горизонтальний» меморіал – хронологічна лінія часу, поєднання громадського простору і меморіалу;
  • як вкластися в часові та фінансові рамки, кого із спеціалістів треба залучити і як;
  • як побудувати роботу.

 

Про відсутність досвіду: чому це об’єктивна проблема і як вона була вирішена

Чи варто говорити, що подібна робота це новий досвід для нас і нам його дійсно бракує. Але конкретно такого досвіду: у втіленні подібних за комплексністю робіт проектів, саме у співпраці з державними замовленнями – не вистачає практично всім, на рівні цілої країни, незалежно від того, скільки років фахівцям, досвіду роботи в архітектурі.

Ціла галузь, якщо не занепала, то страшенно застаріла – особливо сильно відчуваєш це в процесі роботи.

Якщо є сумніви щодо цього, то спробуйте пригадати, скільки в країні в цілому і у Полтаві зокрема реалізовано громадських просторів, якісно відмінних від тих, що робилися в Радянському Союзі. Підтверджується це й застарілими нормами та абсурдними бюрократичними вимогами, які не лише значно ускладнюють роботу, а ще й просто здорожують її.

Як ми уже розповідали, в один момент перед нами постав непростий вибір: відмовитись від активної участі у подальшій реалізації проекту або взяти всю відповідальність на себе – вибір був зроблений, точка неповернення пройдена. Тепер ми мали визначити, які функції ми беремо на себе, а які потрібно делегувати. У цьому полягав один із ключових моментів всього процесу – знайти та організувати спеціалістів для значного об’єму роботи. Підтримкою частини з них ми неформально залучилися ще до погодження на роботу (інакше ризики були б невиправдано великі), а інших фахівців необхідно було знайти уже по ходу.

Тут необхідно зауважити, що сучасна архітектурна робота включає далеко не лише вигадування оригінальних форм і конструкцій, малювання креслень, красивих картинок, візуалізацій. Це комплекс різних робіт від суто технічних до абсолютно гуманітарних, від інженерних розрахунків до пошуку художніх образів, від урбаністичного аналізу до історичного, від ландшафтної архітектури до дизайну окремих елементів, від бюрократичної рутини до організації всіх перерахованих напрямів.

Так, практично весь суб’єктивний брак досвіду був компенсований тим, що ми залучили до проекту суперкомпетентних фахівців. Основний пласт роботи з проектування громадського простору і ландшафту погодились взяти на себе хлопці та дівчата з чи не найкращої в Україні студії ландшафтної архітектури KOTSIUBA. Інженерну роботу виконували фахівці, доктори наук з «Полтава-проект», а розрахунки виконували кошторисники з найкращою в Полтаві репутацією. Проектуванням фонтану займалася компанія «Імперія води», яка реалізовує проекти найскладніших фонтанів по всій Україні. До роботи над художньою частиною проекту залучено полтавських художників Святослава Келим-Золотайка і Нато Мікеладзе, а також як консультанта відомого українського скульптора Назара Білика. Проектуванням систем поливу займалися представники ландшафтного бюро «Куб». Значна допомога під час історико-філологічної роботи надана групою філологів й істориків Полтавського національного педадогічного університету на чолі з Наталією Криницькою. І це далеко не повний список, для супровідних робіт або разових консультацій залучалися найкрутіші фахівці з різних сфер: соціологи, архітектори, спеціалісти із досвідом бюрократичної роботи.

Загалом до роботи над проектом на різній основі залучено декілька десятків осіб.

А щоб не склалося враження, що вся робота була делегована, зазначимо, що частина архітектурної роботи, урбаністична, організаційна, бюрократична і різні менш значущі функції залишалися на плечах внутрішньої команди.

 

Соціологічне дослідження

Про один із ключових етапів дослідження варто розповісти детальніше, а саме про соціологічне дослідження.

В основу проектних рішень мали лягти усі набуті до того дані та інформація, а також результати емпіричних досліджень, таких як моніторинг пішохідних потоків, паркувального навантаження, різних активностей, проте цього виявилось недостатньо. Тому ми вирішили провести опитування, яке складалось з двох частин: польової та онлайн.

Польове опитування проводилось безпосередньо на площі та на прилеглих територіях. Опитування проводилось в різний час доби, в різні дні тижня і складалося з двох частин: анкетування – людям пропонували відповісти на ряд відкритих і закритих питань; картографування – людям пропонували на плані території відзначити явища або конкретні об’єкти в негативному або позитивному контексті. Загальна кількість опитаних – 220 осіб.

Інтернет-опитування проводилось онлайн за допомогою інструмента «google-форми» і включало лише анкетування, респондентами були жителі всього міста. Загальна кількість опитаних – 445 осіб.

Базові вимоги, сформовані на етапі постановки завдання або іншими вихідними даними, а також речі, на які неможливо вплинути в рамках проекту, не були предметом опитування, серед них: доцільність реконструкції площі, доцільність встановлення меморіалу, доцільність площі для масового зібрання людей, відношення до нової будівлі ЦНАПу.

Нижче приведені результати та основні висновки дослідження.

Для польового опитування була задана формальна вибірка за віком, статтю і родом занять, а також неформальна вибірка за деякими категоріями, такими як водії припаркованих поруч авто, ті, хто вигулюють тварин на території, батьки з дітьми. Віковий розподіл у польовому опитуванні відносно рівномірний із незначним превалюванням молодих осіб, що спричинено не навмисною орієнтацією на ці категорії, а спостереженнями полстерів щодо вікових співвідношень. За родом занять повноцінно представлені основні категорії. Щодо періодичності відвідувань, у польовому опитуванні превалюють ті, хто часто буває на або поруч із територією над тими, хто буває там рідко, а в інтернет-опитуванні ці категорії представлені рівномірно. Вибірки для інтернет-опитування не було. Тому його результати аналізувались та інтерпретувались виключно з увагою на розподіл категорій.

Нижче представленні основні причини перебування на території або на прилеглих вулицях. В польовому та інтернет опитуваннях вони схожі або перетинаються.

У питаннях про те, що респондентів не влаштовує на сьогоднішній площі і що могли б робити за створених умов, були запропоновані конкретні варіанти і обмеження у кількості відповідей. Мети прямо зібрати інформацію за допомогою цього питання не було, бо в такому разі вона була б або занадто загальною або нерелевантною. Ним були перевірені ряд гіпотез, сформованих в результаті попередніх досліджень або індивідуальних інтерв’ю, стосовно того, що саме не подобається на території і яку інфраструктуру варто передбачити у проекті.

Натомість, у респондентів була можливість висловити свої побажання у довільній формі як у позитивному контексті (що додати, зберегти), так і в негативному (які проблеми вирішити, що прибрати). Нижче представлені хмари тегів, узагальнених із популярних відповідей – вони дають узагальнене уявлення про побажання. Проектною командою відповіді аналізувались детально, не обов’язково враховувалась вага відповідей, а висновки не завжди були формалізованими. Ось деякі з них:

  • є великий запит на озеленення, який проте інтерпретується по-різному;
  • також значний запит на місця для відпочинку та іншу супутню інфраструктуру;
  • очевидний номер один в негативі – це стан покриття тротуарів;
  • також негативне відношення до тимчасових споруд (вони ж «мафи»), а також тих, хто вигулює собак – проте актуальність швидше спричинена болючістю цих питань у масштабі міста, а не цієї території;
  • є помітний негатив щодо розміщення пам’ятників.

Що додати, зберегти (польове опитування):

Що додати, зберегти (інтернет-опитування):

Що прибрати (польове опитування):

Що прибрати (інтернет-опитування):

Ще одним відкритим питанням було прохання охарактеризувати ділянку 1-3 словами. Так само склали для вас хмару тегів, але вже без розподілу на позитив та негатив. Тут відповіді у польовому та інтернет опитуваннях значно відрізняються, у першому респонденти більше уваги звертали на конкретні візуальні особливості – воно й не дивно, бо в момент опитування люди знаходились на території або поруч. Головною метою цього питання було виявити неочевидні для себе особливості території, хоча б частково поглянути на неї «чужими очима».

Асоціації (польове опитування):

Асоціації (інтернет-опитування):

В останньому відкритому питанні респондентів просили назвати масові заходи, що проводилися безпосередньо на площі або на території. Цим питанням мали перевірити одну з основних гіпотез щодо громадської та головної політичної площі міста, а заразом легко зібрати інформацію про заходи, що тут проводяться, їхній характер.

Події на площі (польове опитування):

Події на площі (інтеренет-опитування):

Ще два питання стосувались базових гіпотез. Одне із них відображало те, як люди оцінюють насиченість району зеленими зонами. А в друге показувало, як люди ставляться до перекриття вулиці Зигіна. Забігаючи вперед, можна сказати, що саме респонденти неочікувано допомогли віднайти оптимальне проектне рішення: багато людей зауважили, що їм заважає відсутність саме пішохідного проходу, але не автомобільного.

А нижче без додаткових коментарів для порівняння приведені результати за деякими основними релевантними категоріями респондентів.

Додатковим блоком у польовому опитуванні було картографування. Респондентів просили на простій карті-схемі кварталу території у довільній формі відзначити позитивні та негативні для них об’єкти і явища, точки комфорту і дискомфорту, а також все те, що вони вважають за потрібне. Для позитиву використовувався зелений колір, негативу – червоний, нейтрального, іншого – синій. Деякі висновки за результатом картографування:

  • зелений покрив – основний позитив і область комфорту;
  • покриття (мощення) – основна проблема;
  • інші інфраструктурні проблеми також відмічені у меншій мірі – освітлення, відсутність тих чи інших об’єктів;
  • конфлікт пішохода і автомобіліста: автовласники окреслюють пішохідна та озеленені зони і малюють знак парковки на них, пішоходи роздратовані запаркованими зонами в глибині кварталу;
  • найпопулярніший негативний об’єкт із великим відривом на території біля ОДА це… – будівля ОДА, що відображено і в інших питаннях. Виною тому і ставлення до урядової структури, й безпосередньо архітектурний вигляд будівлі.

Наостанок варто зауважити, що соціологічне дослідження не претендує на повну достовірність, а його результати не були єдиним або вирішальним фактором у прийнятті проектних рішень, воно покликане лише допомогти у цьому. Нам треба було перевірити ряд висунутих гіпотез, які виникли на попередніх етапах, визначити потенціал території та нові функції, які вона могла взяти на себе. Найкращим способом було спитати безпосередніх і потенційних користувачів.

 

Базові дослідницькі роботи

Геологічні та геодезичні вишукування для ділянки проектування були надані замовником. Територію було обстежено інженерами, та було складено технічний звіт за результатами стану конструкцій, інженерних та лінійних об’єктів на території. За його результатами, окрім запланованих проектних робіт, було вирішено демонтувати недіючі мережі (у т. ч. стара система поливу), відновити вертикальне планування ділянки, розробити проект вирівнювання та підсилення опор освітлення вздовж вулиці Соборності, що похилилися в бік дороги.

Інвентаризація рослин. Спільно з фітопатологом Сергієм Роговським, проведена інвентаризація існуючих зелених насаджень. Нижче короткий висновок. Всього на ділянці зростає 225 рослин: 5 видів листяних дерев: гіркокаштан звичайний, широколиста та дрібнолиста липа — які домінують по кількості, береза повисла, верба біла, 4 види хвойних дерев: ялина колюча, ‘viridis’, ‘glauca’, ялина сербська. Більшість дерев знаходиться в задовільному стані та потребує обрізки від омели або сухих вершин, 25 підлягають видаленню через ураження омелою або злам вершини. 2 види кущів: куртинові насадження спіреї Вангутта та куртинові масиви ялівця козацького — всі вони підлягають видаленню.

Якою стане площа перед ОДА. Частина 2: проект.

Якою стане площа перед ОДА. Частина 3: меморіал

Коментарі