Результати опитування: Майбутнє Прирічкового парку

Три місяці тому в рамках кампанії з розвитку Прирічкового парку (він же набережна річки Ворскли, озеленена ділянка на Леваді) ініціативною групою, до складу якої входить і наша організація, було розроблене опитування, що мало на меті з’ясувати ставлення небайдужих городян до цієї території, погляд на теперішній стан і бачення майбутнього. Тепер ми хочемо поділитися з вами результатами цього опитування.

До речі, інші новини стосовно Прирічкового парку шукайте на сторінці:

https://www.facebook.com/poltavaquay/

 

Вихідні дані

Всього опитано: 387 осіб, серед них 292 особи – онлайн способом (через інструмент google-форма) і 95 осіб – шляхом польового анкетування (під час акції «Зробимо Україну чистою разом», головною локацією якої у цьому році був Прирічковий парк).

Дата проведення: 19.04.-01.06.

Онлайн опитування проводилося із вимогою авторизації, що, хоч і не унеможливлює зловживання через багаторазове заповнення анкет, але значно ускладнює його. Основний період онлайн-кампанії  проходив до польового анкетування, а кожного «польового» респондента попереджали про недопустимість повторного заповнювання анкети у разі проходження опитування онлайн. За незначними виключеннями результати онлайн и польового анкетування дуже схожі. Спеціальної вибірки серед респондентів не проводилося.

Почнемо з відповідей на базові питання, які опосередковано вказують на рівень репрезентативності вибірки. Розподіл по вікових групах не ідеальний, на нього передбачувано вплинула вікова активність користувачів інтернету. А от розподіл за статтю практично ідеальний.

 

Основний блок питань

2/3 опитаних відвідують територію. Це, звичайно, не означає, що пропорцію можна екстраполювати (перенести) на все місто, адже в опитуванні брали участь переважно зацікавлені люди.

З цього ж питання випливає, що незадовільний стан території є частково або повністю визначальним фактором відвідування для половини опитаних: хтось бував би там частіше у разі поліпшення ситуації, а для когось теперішній стан є критичним бар’єром. Чверть респондентів уже зараз користуються територією на повну.

 

Нижче відображені основні функції рекреаційної території: розподіл спокійного і активного відпочинку; відсоток людей, для яких це лише транзитна територія; до окремо виділеної функції «вигулу тварин» варто було додати «ловлю риби» – з 4 «інших» відповідей 2 були про це.

 

Про конкретні причини низької привабливості і бар’єри для відвідувань. На першому та другому місцях причини, спричинені саме негативним станом території, на третьому і четвертому – причини, що більшою мірою пов’язані із відсутністю благоустрою на території, точок тяжіння, тобто тим, що могло б підвищити привабливість прирічкової зони.

Із цим питанням ми трохи проґавили: 24 особи самостійно вказали на віддалене розташування і дещо менше (11) акцентували на те, що уже зараз їх все влаштовує – для цих відповідей потрібно було виділити самостійні варіанти, у такому разі їхня вага була б вищою.

 

Серед основних переваг території із великим відривом лідирує варіант «природа, річка, доступ до води», він значно переважає навіть над схожим «природа, озеленення, чисте повітря» – це говорить про те, що «водний фактор» є особливо важливим та підкреслює унікальність території.

 

Одне з головних питань анкети – про узагальнене бачення майбутнього території. Він мав 4 відповіді із коротким описом для кожної. Спочатку здавалось, що вистачить три основних варіанти, стандартні: не втручатися, частково втручатися, значно втручатися – але стало зрозуміло, що проміжний варіант, імовірно, домінуватиме і стане предметом для спекуляцій. Тому цей проміжний варіант ми вирішили розбити на два і зробити лаконічні пояснення для всіх відповідей.

Варіанти у повному обсязі:

- все залишити як є, лише доглядати за територією: на території не з'являється нового благоустрою, необхідна лише чистка території від побутового сміття, дендрологічний контроль і подальший догляд за нею

- помірне втручання і розвиток території: окрім очищення території і екологічного контролю на території можуть з'являтися нові об'єкти благоустрою, що не суперечать концепції природного, озелененого середовища: гравієві або ґрунтові доріжки, організовані  місця для сидіння і відпочинку, вечірнє освітлення; причали, дитячі майданчики, інші об'єкти за можливості виконані з природних матеріалів; лісова зона збережена  в своїх межах і вільна від значних об'єктів благоустрою; в окремих зонах допустимі об'єкти, такі як спортивні майданчики, човнові станції, спеціалізовані майданчики для вигулу собак тощо

- серйозне втручання й облагородження території: після кардинальної очистки територія залишається парком й зеленою зоною, але з насиченим благоустроєм (освітлення, лавочки, сміттєві урни) і різноманітною інфраструктурою: дитячими й спортивними майданчиками різного типу, твердим пляжем, пірсом, альтанками; розважальні об'єкти (літній кінотеатр, пункти прокату, ярмарки, атракціони) допустимі на всій території, але за умови гармонійності й граничності за попередньо узгодженим проектом

- максимальне втручання, переформатування території: рекреаційне призначення й озеленення території можуть поступатися іншим функціям і наповненню території: на ній можуть з'являтися значні розважальні або спортивні об'єкти, такі як аквапарк, стадіон, льодовий палац тощо; потрібна максимально можлива модернізація і освоєння території корисними для міста об'єктами й інфраструктурою, значні пусті й озелененні простори мають бути за межами міста

У результаті абсолютна більшість респондентів обрали варіант помірного втручання і розвитку території. Одна десята опитаних вказали на більш радикальний варіант у бік збереження – залишити все як є. Майже третина схиляється до можливості серйозного втручання за умови збереження озеленення та рекреаційної функції зони. Менше 7% опитаних вбачають нинішнє призначення території не самим ефективним і допускають повне її переформатування. Усі «інші» відповіді дублюють стандартні варіанти невтручання або помірного втручання.

 

Порівняльне зонування території

В онлайн-опитуванні був додатковий блок матричних питань (в умовах польових опитувань цей блок значно би ускладнив процес і потенційно знизив кількість респондентів). Даний блок мав на меті, по-перше, дати уявлення про необхідність і допустимість втручання на рівні благоустрою території, а по-друге, порівняти між собою різні зони набережної. Адже територія, яку ми називаємо парком або набережною, за своїми характеристиками і наповненням є неоднорідною. За об’єктивними параметрами вона була поділена на три умовні зони:

- Зона 1: територія праворуч від мосту на Південний вокзал, на якій знаходиться готель «Турист» і прилегла до нього капітальна інфраструктура (в основному занедбана), тенісні корти, а також відкритий майданчик.

- Зона 2: зона величезного лісового масиву практично без благоустрою, де багато дерев і тіні, а також в основному пляж з крутим схилом; зона розташована нижче за рівень прилеглої дороги.

- Зона 3: величезна відкрита ділянка із незначною кількістю дерев і кущів, але зі своєрідним зеленим ландшафтом і рельєфом; зона розташована нижче за рівень прилеглої дороги.

Респондентам запропоновано обрати з єдиного списку для кожної зони об’єкти, які є необхідними, допустимими або небажаними. Відповіді на ці питання не треба сприймати абсолютно – це порівняльна характеристика зон між собою та певна деталізація допустимого рівня втручання на простих об’єктах-прикладах. Саме тому результати проілюстровані за допомогою градієнтних смуг.

Короткі висновки по матричному блоку:

- Зона 1 відчутно відрізняється від Зон 2 і 3 за характером допустимого і недопустимого наповнення, а також сама по собі є більш толерантною до наповнення (найменший сукупний відсоток небажаного благоустрою);

- результати для Зон 2 і 3 схожі: для обох на першому місці облаштовані місця для сидіння, також в топі мінімалістично облаштовані доріжки і прості спортивні майданчики;

- Зона 2 має найвищий сукупний відсоток того що небажано – на думку опитаних, вона потребує найменшого втручання;

- найбільш прийнятними об’єктами для респондентів є прості місця для сидіння, альтанки, облаштовані доріжки й мінімалістичні спортмайданчики;

- найменш прийнятними об’єктами стали: асфальтовані доріжки, такі об’єкти як ґрунтовий велосипедний парк, парк для екстремальних видів спорту, скеледром, невелика сцена для проведення заходів, літній кінотеатр, а також літні кафе.

І ще раз про відносність результатів. Не варто інтерпретувати їх буквальним чином: що люди проти велопарку на території (до речі, він там уже є у дещо примітивному вигляді), але за те, щоб утикати всю територію альтанками – кожен з об’єктів може бути бажаним або небажаним за тих чи інших умов. Суть була саме у порівняльній характеристиці на простих прикладах.

Отже, нижче градація об’єктів від бажаних до небажаних по зонах.

 

Теплові схеми для порівняння зон між собою (зліва-направо: Зони 1, 2, 3): на верхній схемі можна наочно порівняти усереднений допустимий рівень втручання для кожної зони, на нижній – наочне порівняння допустимості ідентичних об'єктів для різних зон.

 

Загальна порівняльна матриця для всіх зон.

 

Персональна участь респондентів

Також в опитуванні був практичний блок для збору інформації про готовність безпосередньої участі респондентів. Абсолютна більшість опитаних готові долучатися до розвитку території не лише думкою та словом, а й ділом, принаймні за їхніми словами :)

Друзі, звертаємось до вас, якщо ви готові долучатися до тих чи інших ініціатив на низовому рівні, то бажано все ж таки залишати хоч якісь контактні дані. Ніхто спаму розсилати вам не збирається, а намагатись тримати цю інформацію в секреті в 2017 році, будучи активним користувачем мережі, просто марно.

 

Інші надважливі й цікаві факти за результатами опитувань:

- судячи з «власних відповідей» того що небажано на території парку і набережної, люди особливо сильно не хочуть бачити об’єкти, що асоціюються у них з тимчасовими спорудами комерційного призначення (привіт, Сонячний парку, і лобісти, які говорять про те, що раз є попит, то все правильно);

- найоригінальнішою визнана відповідь на питання «Що Вас приваблює в даній території?»: «Можливість послухати байки бомжів, що там проживають» (а взагалі всі відповідали серйозно - молодці, так і треба!);

- в онлайн-опитуванні серед чоловіків найбільше було Сергіїв – 9, а серед жінок Ольг – 7.

 

Загалом, не хочеться зайве інтерпретувати результати дослідження, щоб не здатися упередженими – нехай цифри говорять самі за себе. Ми усвідомлюємо, що опитування, зокрема онлайн, поширювалося за допомогою ЗМІ, соціальних мереж і сарафанного радіо, а отже, значна частина респондентів, імовірно, є нашою або дотичною аудиторією. Проте ці люді жодним чином не виділяються, хіба що дещо активнішою громадською позицією в контексті міста, в якому проживають. Результати опитування не претендують на абсолютну істину, а лише покликані допомогти у прийнятті рішень, пов’язаних із майбутнім цієї території.

*фото на превью на головній сторінці - Ігор Кіянчук

Коментарі